Країна «Білий Налив»: тут у кожного є право на сидр, устрицю та вечірку

Що таке «Білий Налив»? Це – «моя перша устриця», «черга, в якій я закохалася», це «один вега-дог тут та два з собою» і ще безліч комбінацій фраз, які ви нам говорипи. Це, за приблизними підрахунками, більше 1 мільйона щасливих гостей за перший рік роботи. Так-так.
1 000 000. Як населення цілої невеличкої країни.

Уявіть собі країну «Білий Налив». Яка б у неї була Конституція?

Тут поважають право кожного на сидр, устрицю та хот-дог
Тут приймають кожного і кожного роблять трохи щасливішим
Тут продають авоськи без черги
Тут вечірка ніколи не закінчується
Наливка + сидр – то є коктейль
Хот-дог – це завжди чудова ідея, а дабл-дог – ще краща
Якщо ти взяв пиріг з куркою, то й з яблуками теж візьми
Ти можеш любити устриці. Ти можеш не любити устриці. Але спробувати їх – то обов’язок кожного громадянина.

І все таке інше. Жарти-жартами, але які ж ми щасливі від того, шо «Білих Наливів» вже 9. В 5 містах України. І кожне з них – особливе.

Київ

Місто, в якому все почалося. Ну, тобто 1 квітня 2018 року. А, може, й ще раніше. Тоді, коли років 25 тому на Хрещатику з’явилися перші кіоски з хот-догами, точно такі ж самі, як в Нью-Йорку. Але то вже історія.
Якщо чесно, ми хвилювалися. Згадуємо, як підводили підсумки після першого дня роботи. 1000 гостей! Тоді це здавалося неймовірним, а зараз це наш «легкий день». А потім почалося – ваші історії, фото, меми про найдовшу та найкрутішу чергу в місті.
«Білих Наливів» вже 9, з них 3 - в Києві. Ми обожнюємо це місто, і воно відповідає взаємністю.
Хрещатик – початок історії, невпинний драйв, фантастична черга, яка стала символом Києва.
Бульвар Шевченка – неонова вечірка, яка ніколи не закінчується, найщасливіші студенти, Шевчееко –Боуї та сидр за вірші.
Південний вокзал – 24/7. Єдиний «Налив», який працює цілодобово. Камерний та затишний. І так – нарешті, з Києва можна привозити друзям не лише торт, але й шалену авоську.
Любимо!

І поки ми наливали, ви робили тисячі сторіз

... і сотні мемів

Харків

Якщо вірити чек-інам, то найзапекліші фани «Білого Налива» живуть тут. Люди, ви – неймовірні. Коли приходите до нас в халатах, волохатих капцях та з рушниками на голові, бо ж ранок треба починати з сидру та устриць.
Коли танцюєте у вечірніх сукнях та робите фото з метафаном.
Коли знімаєте такі смішні сторіз, що після них хочеться ще «по 100» наливочки.
Коли замовляєте 50 хот-догів з собою.
Коли збираєтеся в друзями тут, на Сумській, 82.
Як там ви казали? «Вечірка не закінчиться!».
Звісно. Інакше і бути не може.

Одеса

Ми завжди мріяли наливати сидр та відкривати устриці біля самого моря. Щоб ось так підіймаєш келих, а крізь ного – блакитна неосяжна нескінченність. І піна на воді так нагадує «бульбашки».
Біля Аркадії зустрічаємо найкрасивіші заходи сонця.
Заходимо на Катерининську, беремо «авоськи» і йдемо сходами до води.
Одеса давно «переросла» смугасті матроски та жарти про Привоз. Це місто, в якому є все.
Місто птахів, парків, волохатих котів, канатних доріг, найзатишніших двориків, найдотепніших розмов та шалених світанків.
Одеса поцілила в самісіньке серце. Двічі. І це вже точно надовго.

Луцьк

Місто, яке першим повірило в «Білий Налив». Це фантастика. Ми знали, що будемо розливати найсмачніший сидр та відкривати найсвіжіші устриці в Луцьку ще до того, як стартували в Києві. Оце так довіра!
Луцьк, взагалі, вражає і дивує. Тихий та затишний, немов книга, що ховає тисячолітню історію. Ось старовинний замок, ось монастир домініканців, тут неймовірні підземелля, там дім-вулик, аж ось новенький ТРЦ, на другому поверсі якого – сидр та пунш, устрички та хот-доги, настоянки та пироги, які так смакують після недільного шопінгу.
І знаєте що? Луцьк – це любов. І вона взаємна.

Львів

Оце так історія. Вхопили «чортика» за хвіст та відкрили «Білий Налив» в кам’яниці 17 століття. Над дверима – чи то «пан», чи то чортеня, а всередині – усміхнені люди, музика, сидр. Устриці, врешті-решт. Туристи з усіх куточків світу. І всім тут є місце.
Це один «Білий Налив» (на Гнатюка) – студентський, гамірний. Не «Налив», а пригодницьке кіно.
Місто книжок і джазу, співочих трамваїв та мансард, потаємних дверей та вуличок, від яких перехоплює дихання.
Шпиляста байка. Як же добре бути частиною тебе.